Терія множинного інтелекту Говарда Гарднера. Метою особистісного підходу у навчанні є вільний розвиток особистості: формування базової культури, забезпечення діяльнісного включення до нових соціально-економічних умов життя. Особистісний підхід може здійснювати лише той педагог, котрий сам усвідомлює себе як особистість, який вміє бачити особистісні якості дитини, вміє розуміти її, будувати з нею діалог у формі обміну інтелектуальними, моральними та соціальними цінностями.
Зокрема, теорія множинного інтелекту американського психолога Говарда Гарднера розкриває один з можливих способів індивідуалізації освітнього процесу. Відповідно до теорії, яка отримала всесвітнє визнання як одна з найбільш новаторських теорій пізнання інтелекту людини, кожен індивід має не єдиний, так званий "загальний інтелект", а низку інтелектуальних здібностей, кожна з яких має свою структуру, функції, мову і тому є особливим потенціалом для розвитку. Теорія множинного інтелекту підтверджує те, з чим педагоги мають справу щодня: люди можуть мислити та навчатися різними способами.
1.1. Суть теорії множинного інтелекту Говарда Гарднера
Говард Гарднер стверджує, що всі люди володіють не одним інтелектом, (який зазвичай називають g-фактором, скорочено від «general intelligence» - «загальний інтелект»). Будучи особливими істотами, ми, люди, наділені низкою відносно автономних інтелектів. Ці інтелекти не конкурують між собою по ступеню важливості. Разом з тим, один з них може бути домінуючим, а інші «сплячими». Гарднер виокремив дев’ять відносно автономних інтелектуальних здібностей, це: вербально-лінгвістичний інтелект, логіко-математичний інтелект, візуально-просторовий інтелект, музичний інтелект, тілесно-кінестетичний інтелект, натуралістичний інтелект, екзистенціальний інтелект, міжособистісний інтелект, внутрішньообистісний інтелект.
Відповідно до теорії множинного інтелекту, в корені помилково було б думати про єдиний розум чи інтелект, чи єдиний підхід до вирішення проблем. Також на такому уявленні базується вся методика вимірювання коефіцієнту інтелекту (IQ).
Звичайні тести IQ добре прогнозують оцінки в коледжі, але вони менш валідні в плані прогнозу подальшого успіху в роботі або просування в кар'єрі. Виміри інших здібностей, наприклад особистісного інтелекту, можливо, допоможуть пояснити, чому деякі люди з блискучими показниками в коледжі стають в подальшому житті жалюгідними невдахами, тоді як менш успішні Рівна увага всім видам інтелекту відповідно теорії Говарда Гарднера дасть змогу людям актуалізувати всі свої здібності.
1.2. Види інтелекту
Розглянемо типи інтелекту, які виділяє Гарднер, і способи навчання, що їм найбільш відповідають:
• Вербально-лінгвістичний інтелект – пов'язаний із оволодінням мовою, чутливий до нюансів, інтонацій, порядку і ритму слів. Діти з яскраво вираженим вербально-лінгвістичним інтелектом люблять читати, писати і розповідати історії. Вони мають гарну словесну пам'ять (запам'ятовують імена, місця, дати, назви тощо) і володіють багатим лексичним запасом. Люди з лінгвістичним інтелектом найкраще засвоюють знання, коли: навчальний матеріал подано у вигляді історії, оповідання (чи казки, якщо це молодші школярі). Закріплення пройденого матеріалу, як правило, відбувається в ігровій формі. З вивченої теми даються творчі завдання (написати розповідь або вірш, статтю; записати роздуми з приводу вивченого у щоденнику). Учні беруть активну участь у дискусіях, люблять писати листи тощо.
• Логіко-математичний інтелект – виражені здібності дедуктивного та індуктивного, конкретного та абстрактного мислення. Діти з таким типом інтелекту володіють відмінними аналітичними навичками та навичками вирішення проблем. Вони добре розмірковують і ставлять логічно побудовані запитання. У навчанні "математиків" оптимальними є такі способи подачі матеріалу: математичні ігри, аналіз даних, використання логіки, допомога у постановці практичних експериментів, використання прогнозування результатів, підключення дедуктивних методів до вирішення проблем, складання таблиць та графіків, розташування фактів у логічному порядку, встановлення невідповідності і помилок у запропонованому матеріалі.
• Візуально-просторовий інтелект – включає здатність до візуально-просторового відображення світу. Щоб краще сприйняти і розуміти інформацію, такі діти потребують зорові образи, вони добре добувають інформацію із карт, схем, діаграм, люблять пазли і головоломки. Вони сильні у малюванні, кресленні, проектуванні, моделюванні. Успіху в навчанні такі діти домагаються, якщо: для навчання використовуються кольорові картинки або графічні символи; вони самі ілюструють досліджувані теми, малюючи даіграми, картинки або вигадують складні образи, наповнені особистісним змістом. Навчальний матеріал супроводжується переглядом відеофільмів або створенням власних "навчальних" фільмів, коміксів. У навчанні використовується робота з комп'ютерною графікою, виготовляються макети, різні наочні вироби та ін.
• Музичний інтелект - містить у собі чутливість до рівня, інтонації, тембру і ритму звуків, емоційну сприйнятливість до музики. Діти, що запам'ятовують мелодії і музичні образи, що розпізнають діапазон і ритм, мають добре розвинений музичний інтелект. Вони легше навчаються іноземним мовам, тому що легко вловлюють і копіюють мелодику мови. Постає питання, як їх взагалі можна навчити чого-небудь в умовах сучасної школи? Можна, і досить успішно, якщо: вчитися, слухаючи музику (наприклад, запам'ятовувати матеріал під улюблену мелодію), писати музику за темою вивченого матеріалу, використовувати музику для регуляції настрою, створювати "музичні картинки", запам'ятовувати матеріал, багаторазово його повторюючи, найкраще у певному ритмі, обраному самою дитиною, звертати увагу на інтонаційні особливості мови, супроводжувати навчальний матеріал віршами, пісеньками, римівками тощо.
• Тілесно-кінестетичний інтелект – вирішує поставлені завдання, створює і передає ідеї та емоції за допомогою рухів тіла. Такі діти добрі спортсмени, дуже рухливі, мають розвинену координацію рухів, жестикуляцію та тактильну пам'ять. Використовувати все це у навчанні можна таким чином: запам'ятовувати інформацію, накладаючи її на рухи (як у репі). Чудовим прикладом такого запам'ятовування є улюблена всіма першокласниками лічилка-розминка: «Мы писали, мы писали, наши пальчики устали». Для таких дітей потрібно робити частіші перерви у заняттях, щоб пограти, виконати кілька фізичних вправ, використовувати наочні моделі, до яких можна доторкнутися і якими можна маніпулювати, влаштовувати заміські прогулянки та позакласні заходи, використовувати рольові ігри у навчанні, робити фізичні вправи зі словами, спонукати дітей імітувати рухи або звички тварин, назви яких вивчаються, звуки природних явищ тощо.
• Натуралістичний інтелект (виявлено Гарднером одним із останніх) він передбачає здатність до вивчення флори і фауни, світу природи, схильність до продуктивної діяльності, такої, як полювання, фермерство або заняття біологічними науками. Томас Армстронг (доктор філософії, США) пояснив цей тип інтелекту і як здатність бачити світ природи під іншим кутом: розуміння взаємодії природи із цивілізацією, симбіотичних взаємин, властивих природі, життєвих циклів природи. Так,Чарльз Дарвін, Джон Мюїр, Едвард Уілсон володіли розвинутим натуралістичним інтелектом. Діти, які мають задатки натуралістичного інтелекту, жваво відгукуються і демонструють хороші результати у навчанні, якщо: мотивувати їх на опис зовнішнього вигляду , звичок тварин . Вони люблять спостерігати і виявляти відмінності в умовах життя у різних країнах, цікавляться народними традиціями, із задоволенням виконують проектні завдання, пов'язані з вивченням історії людства, розвитком природних явищ тощо. Тому доцільно використовувати на уроках ілюстрації природних явищ, тваринного і рослинного світу.
• Екзистенціальний інтелект – це здатність філософствувати, медитувати, вивчати історію, культуру, релігії, обговорювати життєві питання. Це – сукупність задатків, що утворюють світогляд людини та спонукають її до філософського пізнання світу та його влаштування, дослідження глобальних проблем буття, пошук відповідей на загальнолюдські споконвічні питання та розв’язок основних суперечностей добра і зла, життя і смерті. Діти з цими особливостями в майбутньому стануть успішними журналістами, а також аналітиками, експертами, філософами, громадськими діячами.
Два типи інтелекту, що залишились, так звані, міжособистісний і внутрішньоособистісний, говорять скоріше про спрямованість особистості , її основні установки стосовно інших, ніж про тип мислення. У чистому вигляді вони зустрічаються, обов'язково, у поєднанні з іншими типами інтелекту. Міжособистісний тип позначає людей, що прагнуть до спілкування і не терплять самотності ; внутрішньоособистісний же, навпаки , людей , які стомлюються від галасливого суспільства і вважають за краще усамітнитися.
• Міжособистісний інтелект - відноситься до здатності ефективно взаємодіяти з людьми, розуміти їх і розпізнавати їхні цілі, мотивацію, наміри. Діти з таким типом інтелекту із задоволенням працюють у співпраці, володіють хорошими лідерськими і дипломатичними якостями. Все це можна добре використовувати у навчанні. Наприклад: як можна частіше залучати таких учнів до групової роботи, використовувати перерви, щоб обговорити спірні моменти у вивченій темі, призначати їх організаторами позакласних заходів, вікторин ставити провокаційні запитання і заохочувати висловлювати власну думку, просити пояснити вивчений матеріал тим, хто його не засвоїв (або засвоїв гірше).
• Внутрішньоособистісний інтелект - пов'язаний із розумінням власних емоцій, цілей і намірів, зверненням до внутрішнього світу. У дітей з цим типом інтелекту загострене почуття власної гідності, вони впевнені у собі і люблять працювати на самоті. Вони реально оцінюють свої сильні сторони і здібності. Цей тип інтелекту нелегко розпізнати. Найдієвіший спосіб - спостереження за дітьми, їхніми звичками у роботі та результатами їхньої праці. Хоча ці діти іноді відчувають труднощі у спілкуванні, але подібні риси характеру теж можна успішно використовувати у навчанні. Зокрема, рекомендуємо: індивідуальні завдання, обговорення зробленого, детальний розбір помилок, ведення щоденника. Частіше потрібно давати індивідуальні доручення, наприклад, підібрати матеріал до певної теми. Оскільки у таких дітей дуже розвинене почуття самоконтролю, можна попросити їх самостійно перевірити свою роботу або виконати роботу над помилками.
Ознайомившись з усіма дев'ятьма видами інтелекту й визначивши, які з них стосуються учнів, не слід помилково створювати для них ярлик з яскраво вираженою здібністю. У деяких людей прекрасно розвинені кілька здібностей, інші відчувають труднощі у прояві багатьох із них. Більшість із нас знаходяться десь посередині: є одна або кілька здібностей, які ми демонструємо з легкістю, деякі проявляються при звичайних зусиллях і одна або кілька - лише при великих зусиллях. Як стверджує Гарднер, ступінь прояву й розвитку того чи іншого типу інтелекту залежить від життєвого досвіду людини. Чим частіше людина використовує той чи інший тип інтелекту, чим більше існує можливостей розвивати його в ході навчання, тим краще розвивається даний тип інтелекту. Усі дев'ять типів інтелекту можуть бути пов'язані між собою, але будь-який з цих видів людина може розвивати самостійно.
ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЇ МНОЖИННОГО ІНТЕЛЕКТУ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
2.1. Види діяльності відповідно до типів інтелекту та їхніх сильних сторін
Застосування теорії множинного інтелекту у ході навчання іноземної мови ґрунтується на врахуванні різноманіття індивідуальних психологічних відмінностей учнів та створенні відповідних шляхів для їх актуалізації в умовах навчально-пізнавальної діяльності. Беручи за основу той факт, що теорія множинного інтелекту загалом дає точний опис відмінностей у здібностях людей, можна припустити, що деякі учні можуть легше, ніж інші, навчатися завдяки стимулюванню та підкріпленню домінуючих видів їх здібностей. Варіанти застосування теорії Гарднера у школі можуть бути настільки різноманітними, наскільки різноманітні самі навчальні заклади. Тут важливий головний принцип - освітній процес повинен будуватись таким чином, аби дати можливість дітям набути досвід, що вимагав би залучення різних типів інтелекту. Сучасний вчитель, враховуючи вимоги індивідуалізації і диференціації навчання, повинен уміти працювати одночасно з різними учнями (з різним рівнем знань, різним складом розуму, різним ставленням до навчання), вибудувавши особливу лінію навчання для конкретного учня з урахуванням особливостей його інтелектуальних здібностей.
Так, цілком зрозуміло, що найбільш здібними до вивчення іноземних мов є учні з добре розвиненим вербально-лінгвістичним типом інтелекту. Читання, письмо, робота зі словником, продукування інформації за допомогою слів – все це їм легко вдається. Та завдання вчителя іноземної мови полягає в тому, щоб навчати не лише учнів з таким типом інтелекту, а й решту учнів. . Тим самим ми відкриваємо учням шлях до навчання іноземним мовам, що базується на використанні індивідуальних способів та стилів навчання. Необхідно допомогти дітям зрозуміти, що вони можуть проявити свої здібності різними способами, у різних видах діяльності, і тим самим зробити урок цікавим, пізнавальним для кожного учня.
Способи застосування теорії Гарднера у навчанні різні - це може бути груповий або індивідуальний проект, сплановане особливим чином вивчення програмної теми. Головне - надати дитині можливість пізнавати, вивчати що-небудь тим способом і шляхом, який йому найбільш близький, зручний і в якому він відчуває себе комфортно. Працюючи на основі теорії множинності інтелекту, важливо усвідомлювати, які саме типи інтелекту задіяні на уроці при вивченні теми, але при цьому зовсім не обов'язково радикально міняти традиційні методи навчання дітей. Застосування цієї теорії робить хороше навчання ще більш ефективним, дозволяючи учням використовувати всі доступні і близькі їм способи пізнання.
Аналізуючи попередній урок, спробуйте розглянути його з точки зору теорії множинності інтелекту і поставити собі кілька питань :
1. Які типи інтелекту задіяні на цьому уроці?
2. Кого з учнів він найбільш зацікавив?
3. Кому з учнів було нецікаво?
4. Чи були під час уроку проблеми з дисципліною? Чи були ці проблеми якось пов'язані з типами інтелекту, здібностями (розмови, малювання, метушня і т.п.)?
5. Що можна було зробити по-іншому, щоб зацікавити більшу кількість учнів?
6. Чи є інший спосіб вивчити зазначену тему, використовуючи інші типи інтелекту?
7. Чим я, як учитель, найбільше задоволений на цьому уроці?
Приступаючи ж до планування наступного уроку, пам’ятайте, кожна дитина має всі дев’ять типів інтелекту. Кожен є сильнішим у якійсь певній області і слабшим в іншій. Вам просто необхідно виявити сильні сторони ваших учнів і використовувати їх у процесі навчання. Постаратися підібрати такі види навчальної діяльності, щоб задіяти по-можливості більшу кількість типів інтелекту
ВПРАВИ НА ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЇ МНОЖИННОГО ІНТЕЛЕКТУ ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕМИ «ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ» (8, 9 КЛАСИ)
Вербально -лінгвістичний
читання та переказ тексту про популярні газети та журнали в країнах Логіко -математичний
порівняльний аналіз даних по популярності та періодичності випуску Візуально -просторовий
тематична підбірка картинок / фото до теми “Press in the USA / Great Britain / Ukraine” Кінестетичний
підготовка і представлення вирізок із газет та журналів
Музичний
прослуховування та коментарі до відеофрагментів“Press in The USA / Great Britain / Ukraine” Внутрішньо - особистісний
підготовка рекомендацій щодо вибору газет та журналів відповідно до тематики та правдивості інформації Міжособистісний
провести та записати інтерв’ю із батьками про їх улюблені газети та журнали Екзистенціальний
здійснення роздумів щодо доцільності та необхідності сучасної преси
План самоосвіти
Зокрема, теорія множинного інтелекту американського психолога Говарда Гарднера розкриває один з можливих способів індивідуалізації освітнього процесу. Відповідно до теорії, яка отримала всесвітнє визнання як одна з найбільш новаторських теорій пізнання інтелекту людини, кожен індивід має не єдиний, так званий "загальний інтелект", а низку інтелектуальних здібностей, кожна з яких має свою структуру, функції, мову і тому є особливим потенціалом для розвитку. Теорія множинного інтелекту підтверджує те, з чим педагоги мають справу щодня: люди можуть мислити та навчатися різними способами.
1.1. Суть теорії множинного інтелекту Говарда Гарднера
Говард Гарднер стверджує, що всі люди володіють не одним інтелектом, (який зазвичай називають g-фактором, скорочено від «general intelligence» - «загальний інтелект»). Будучи особливими істотами, ми, люди, наділені низкою відносно автономних інтелектів. Ці інтелекти не конкурують між собою по ступеню важливості. Разом з тим, один з них може бути домінуючим, а інші «сплячими». Гарднер виокремив дев’ять відносно автономних інтелектуальних здібностей, це: вербально-лінгвістичний інтелект, логіко-математичний інтелект, візуально-просторовий інтелект, музичний інтелект, тілесно-кінестетичний інтелект, натуралістичний інтелект, екзистенціальний інтелект, міжособистісний інтелект, внутрішньообистісний інтелект.
Відповідно до теорії множинного інтелекту, в корені помилково було б думати про єдиний розум чи інтелект, чи єдиний підхід до вирішення проблем. Також на такому уявленні базується вся методика вимірювання коефіцієнту інтелекту (IQ).
Звичайні тести IQ добре прогнозують оцінки в коледжі, але вони менш валідні в плані прогнозу подальшого успіху в роботі або просування в кар'єрі. Виміри інших здібностей, наприклад особистісного інтелекту, можливо, допоможуть пояснити, чому деякі люди з блискучими показниками в коледжі стають в подальшому житті жалюгідними невдахами, тоді як менш успішні Рівна увага всім видам інтелекту відповідно теорії Говарда Гарднера дасть змогу людям актуалізувати всі свої здібності.
1.2. Види інтелекту
Розглянемо типи інтелекту, які виділяє Гарднер, і способи навчання, що їм найбільш відповідають:
• Вербально-лінгвістичний інтелект – пов'язаний із оволодінням мовою, чутливий до нюансів, інтонацій, порядку і ритму слів. Діти з яскраво вираженим вербально-лінгвістичним інтелектом люблять читати, писати і розповідати історії. Вони мають гарну словесну пам'ять (запам'ятовують імена, місця, дати, назви тощо) і володіють багатим лексичним запасом. Люди з лінгвістичним інтелектом найкраще засвоюють знання, коли: навчальний матеріал подано у вигляді історії, оповідання (чи казки, якщо це молодші школярі). Закріплення пройденого матеріалу, як правило, відбувається в ігровій формі. З вивченої теми даються творчі завдання (написати розповідь або вірш, статтю; записати роздуми з приводу вивченого у щоденнику). Учні беруть активну участь у дискусіях, люблять писати листи тощо.
• Логіко-математичний інтелект – виражені здібності дедуктивного та індуктивного, конкретного та абстрактного мислення. Діти з таким типом інтелекту володіють відмінними аналітичними навичками та навичками вирішення проблем. Вони добре розмірковують і ставлять логічно побудовані запитання. У навчанні "математиків" оптимальними є такі способи подачі матеріалу: математичні ігри, аналіз даних, використання логіки, допомога у постановці практичних експериментів, використання прогнозування результатів, підключення дедуктивних методів до вирішення проблем, складання таблиць та графіків, розташування фактів у логічному порядку, встановлення невідповідності і помилок у запропонованому матеріалі.
• Візуально-просторовий інтелект – включає здатність до візуально-просторового відображення світу. Щоб краще сприйняти і розуміти інформацію, такі діти потребують зорові образи, вони добре добувають інформацію із карт, схем, діаграм, люблять пазли і головоломки. Вони сильні у малюванні, кресленні, проектуванні, моделюванні. Успіху в навчанні такі діти домагаються, якщо: для навчання використовуються кольорові картинки або графічні символи; вони самі ілюструють досліджувані теми, малюючи даіграми, картинки або вигадують складні образи, наповнені особистісним змістом. Навчальний матеріал супроводжується переглядом відеофільмів або створенням власних "навчальних" фільмів, коміксів. У навчанні використовується робота з комп'ютерною графікою, виготовляються макети, різні наочні вироби та ін.
• Музичний інтелект - містить у собі чутливість до рівня, інтонації, тембру і ритму звуків, емоційну сприйнятливість до музики. Діти, що запам'ятовують мелодії і музичні образи, що розпізнають діапазон і ритм, мають добре розвинений музичний інтелект. Вони легше навчаються іноземним мовам, тому що легко вловлюють і копіюють мелодику мови. Постає питання, як їх взагалі можна навчити чого-небудь в умовах сучасної школи? Можна, і досить успішно, якщо: вчитися, слухаючи музику (наприклад, запам'ятовувати матеріал під улюблену мелодію), писати музику за темою вивченого матеріалу, використовувати музику для регуляції настрою, створювати "музичні картинки", запам'ятовувати матеріал, багаторазово його повторюючи, найкраще у певному ритмі, обраному самою дитиною, звертати увагу на інтонаційні особливості мови, супроводжувати навчальний матеріал віршами, пісеньками, римівками тощо.
• Тілесно-кінестетичний інтелект – вирішує поставлені завдання, створює і передає ідеї та емоції за допомогою рухів тіла. Такі діти добрі спортсмени, дуже рухливі, мають розвинену координацію рухів, жестикуляцію та тактильну пам'ять. Використовувати все це у навчанні можна таким чином: запам'ятовувати інформацію, накладаючи її на рухи (як у репі). Чудовим прикладом такого запам'ятовування є улюблена всіма першокласниками лічилка-розминка: «Мы писали, мы писали, наши пальчики устали». Для таких дітей потрібно робити частіші перерви у заняттях, щоб пограти, виконати кілька фізичних вправ, використовувати наочні моделі, до яких можна доторкнутися і якими можна маніпулювати, влаштовувати заміські прогулянки та позакласні заходи, використовувати рольові ігри у навчанні, робити фізичні вправи зі словами, спонукати дітей імітувати рухи або звички тварин, назви яких вивчаються, звуки природних явищ тощо.
• Натуралістичний інтелект (виявлено Гарднером одним із останніх) він передбачає здатність до вивчення флори і фауни, світу природи, схильність до продуктивної діяльності, такої, як полювання, фермерство або заняття біологічними науками. Томас Армстронг (доктор філософії, США) пояснив цей тип інтелекту і як здатність бачити світ природи під іншим кутом: розуміння взаємодії природи із цивілізацією, симбіотичних взаємин, властивих природі, життєвих циклів природи. Так,Чарльз Дарвін, Джон Мюїр, Едвард Уілсон володіли розвинутим натуралістичним інтелектом. Діти, які мають задатки натуралістичного інтелекту, жваво відгукуються і демонструють хороші результати у навчанні, якщо: мотивувати їх на опис зовнішнього вигляду , звичок тварин . Вони люблять спостерігати і виявляти відмінності в умовах життя у різних країнах, цікавляться народними традиціями, із задоволенням виконують проектні завдання, пов'язані з вивченням історії людства, розвитком природних явищ тощо. Тому доцільно використовувати на уроках ілюстрації природних явищ, тваринного і рослинного світу.
• Екзистенціальний інтелект – це здатність філософствувати, медитувати, вивчати історію, культуру, релігії, обговорювати життєві питання. Це – сукупність задатків, що утворюють світогляд людини та спонукають її до філософського пізнання світу та його влаштування, дослідження глобальних проблем буття, пошук відповідей на загальнолюдські споконвічні питання та розв’язок основних суперечностей добра і зла, життя і смерті. Діти з цими особливостями в майбутньому стануть успішними журналістами, а також аналітиками, експертами, філософами, громадськими діячами.
Два типи інтелекту, що залишились, так звані, міжособистісний і внутрішньоособистісний, говорять скоріше про спрямованість особистості , її основні установки стосовно інших, ніж про тип мислення. У чистому вигляді вони зустрічаються, обов'язково, у поєднанні з іншими типами інтелекту. Міжособистісний тип позначає людей, що прагнуть до спілкування і не терплять самотності ; внутрішньоособистісний же, навпаки , людей , які стомлюються від галасливого суспільства і вважають за краще усамітнитися.
• Міжособистісний інтелект - відноситься до здатності ефективно взаємодіяти з людьми, розуміти їх і розпізнавати їхні цілі, мотивацію, наміри. Діти з таким типом інтелекту із задоволенням працюють у співпраці, володіють хорошими лідерськими і дипломатичними якостями. Все це можна добре використовувати у навчанні. Наприклад: як можна частіше залучати таких учнів до групової роботи, використовувати перерви, щоб обговорити спірні моменти у вивченій темі, призначати їх організаторами позакласних заходів, вікторин ставити провокаційні запитання і заохочувати висловлювати власну думку, просити пояснити вивчений матеріал тим, хто його не засвоїв (або засвоїв гірше).
• Внутрішньоособистісний інтелект - пов'язаний із розумінням власних емоцій, цілей і намірів, зверненням до внутрішнього світу. У дітей з цим типом інтелекту загострене почуття власної гідності, вони впевнені у собі і люблять працювати на самоті. Вони реально оцінюють свої сильні сторони і здібності. Цей тип інтелекту нелегко розпізнати. Найдієвіший спосіб - спостереження за дітьми, їхніми звичками у роботі та результатами їхньої праці. Хоча ці діти іноді відчувають труднощі у спілкуванні, але подібні риси характеру теж можна успішно використовувати у навчанні. Зокрема, рекомендуємо: індивідуальні завдання, обговорення зробленого, детальний розбір помилок, ведення щоденника. Частіше потрібно давати індивідуальні доручення, наприклад, підібрати матеріал до певної теми. Оскільки у таких дітей дуже розвинене почуття самоконтролю, можна попросити їх самостійно перевірити свою роботу або виконати роботу над помилками.
Ознайомившись з усіма дев'ятьма видами інтелекту й визначивши, які з них стосуються учнів, не слід помилково створювати для них ярлик з яскраво вираженою здібністю. У деяких людей прекрасно розвинені кілька здібностей, інші відчувають труднощі у прояві багатьох із них. Більшість із нас знаходяться десь посередині: є одна або кілька здібностей, які ми демонструємо з легкістю, деякі проявляються при звичайних зусиллях і одна або кілька - лише при великих зусиллях. Як стверджує Гарднер, ступінь прояву й розвитку того чи іншого типу інтелекту залежить від життєвого досвіду людини. Чим частіше людина використовує той чи інший тип інтелекту, чим більше існує можливостей розвивати його в ході навчання, тим краще розвивається даний тип інтелекту. Усі дев'ять типів інтелекту можуть бути пов'язані між собою, але будь-який з цих видів людина може розвивати самостійно.
ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЇ МНОЖИННОГО ІНТЕЛЕКТУ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
2.1. Види діяльності відповідно до типів інтелекту та їхніх сильних сторін
Застосування теорії множинного інтелекту у ході навчання іноземної мови ґрунтується на врахуванні різноманіття індивідуальних психологічних відмінностей учнів та створенні відповідних шляхів для їх актуалізації в умовах навчально-пізнавальної діяльності. Беручи за основу той факт, що теорія множинного інтелекту загалом дає точний опис відмінностей у здібностях людей, можна припустити, що деякі учні можуть легше, ніж інші, навчатися завдяки стимулюванню та підкріпленню домінуючих видів їх здібностей. Варіанти застосування теорії Гарднера у школі можуть бути настільки різноманітними, наскільки різноманітні самі навчальні заклади. Тут важливий головний принцип - освітній процес повинен будуватись таким чином, аби дати можливість дітям набути досвід, що вимагав би залучення різних типів інтелекту. Сучасний вчитель, враховуючи вимоги індивідуалізації і диференціації навчання, повинен уміти працювати одночасно з різними учнями (з різним рівнем знань, різним складом розуму, різним ставленням до навчання), вибудувавши особливу лінію навчання для конкретного учня з урахуванням особливостей його інтелектуальних здібностей.
Так, цілком зрозуміло, що найбільш здібними до вивчення іноземних мов є учні з добре розвиненим вербально-лінгвістичним типом інтелекту. Читання, письмо, робота зі словником, продукування інформації за допомогою слів – все це їм легко вдається. Та завдання вчителя іноземної мови полягає в тому, щоб навчати не лише учнів з таким типом інтелекту, а й решту учнів. . Тим самим ми відкриваємо учням шлях до навчання іноземним мовам, що базується на використанні індивідуальних способів та стилів навчання. Необхідно допомогти дітям зрозуміти, що вони можуть проявити свої здібності різними способами, у різних видах діяльності, і тим самим зробити урок цікавим, пізнавальним для кожного учня.
Способи застосування теорії Гарднера у навчанні різні - це може бути груповий або індивідуальний проект, сплановане особливим чином вивчення програмної теми. Головне - надати дитині можливість пізнавати, вивчати що-небудь тим способом і шляхом, який йому найбільш близький, зручний і в якому він відчуває себе комфортно. Працюючи на основі теорії множинності інтелекту, важливо усвідомлювати, які саме типи інтелекту задіяні на уроці при вивченні теми, але при цьому зовсім не обов'язково радикально міняти традиційні методи навчання дітей. Застосування цієї теорії робить хороше навчання ще більш ефективним, дозволяючи учням використовувати всі доступні і близькі їм способи пізнання.
Аналізуючи попередній урок, спробуйте розглянути його з точки зору теорії множинності інтелекту і поставити собі кілька питань :
1. Які типи інтелекту задіяні на цьому уроці?
2. Кого з учнів він найбільш зацікавив?
3. Кому з учнів було нецікаво?
4. Чи були під час уроку проблеми з дисципліною? Чи були ці проблеми якось пов'язані з типами інтелекту, здібностями (розмови, малювання, метушня і т.п.)?
5. Що можна було зробити по-іншому, щоб зацікавити більшу кількість учнів?
6. Чи є інший спосіб вивчити зазначену тему, використовуючи інші типи інтелекту?
7. Чим я, як учитель, найбільше задоволений на цьому уроці?
Приступаючи ж до планування наступного уроку, пам’ятайте, кожна дитина має всі дев’ять типів інтелекту. Кожен є сильнішим у якійсь певній області і слабшим в іншій. Вам просто необхідно виявити сильні сторони ваших учнів і використовувати їх у процесі навчання. Постаратися підібрати такі види навчальної діяльності, щоб задіяти по-можливості більшу кількість типів інтелекту
ВПРАВИ НА ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЇ МНОЖИННОГО ІНТЕЛЕКТУ ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕМИ «ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ» (8, 9 КЛАСИ)
Вербально -лінгвістичний
читання та переказ тексту про популярні газети та журнали в країнах Логіко -математичний
порівняльний аналіз даних по популярності та періодичності випуску Візуально -просторовий
тематична підбірка картинок / фото до теми “Press in the USA / Great Britain / Ukraine” Кінестетичний
підготовка і представлення вирізок із газет та журналів
Музичний
прослуховування та коментарі до відеофрагментів“Press in The USA / Great Britain / Ukraine” Внутрішньо - особистісний
підготовка рекомендацій щодо вибору газет та журналів відповідно до тематики та правдивості інформації Міжособистісний
провести та записати інтерв’ю із батьками про їх улюблені газети та журнали Екзистенціальний
здійснення роздумів щодо доцільності та необхідності сучасної преси
План самоосвіти
навчальний рік
Учитель ОльховичІнна Анатоліївна
Предмет англійська мова
Проблема, над якою
працює школа: «Формування
та розвиток особистості учнів на основі оновлення змісту освіти та
виховання, впровадження інноваційних технологій, гуманізації, індивідуалізації
та ідей психолого-педагогічної науки.»
Власна методична тема: «Теоретико-методичні основи позакласної роботи на уроках англійської мови: зміст, види, та
іх функції ».
Мета: проаналізувати психолого-педагогічні
основи позакласної роботи та визначити характер їхнього впливу на рівень знань учнів .
Завдання: дослідити
теоретико-методичні основи позакласної роботи та визначити характер їхнього
впливу на рівень знань учнів.
Література з теми: психопедагогічна література з теми, методична література з
теми, інтернет-видання.
Термін реалізації роботи
над темою: 5 років (2015-2020)
Очікуванні результати: виступ на
засіданні метод-об’єднання (березень 2016), оформлення результатів у формі
звіту.
___________________________________________
Розвиток творчого потенціалу учнів
на уроках англійської мови
- Одна з
тенденцій розвитку людської цивілізації полягає в тому, що кожна нова історична
епоха висуває до психології людини абсолютно нові вимоги. Протягом
великого відрізку існування людського суспільства творчість було долею одиниць,
і ця ситуація задовольняла громадські структури минулого. Сучасне технологічне
суспільство рухається шляхом передачі функцій рутинного мислення машин,
комп'ютерів, очікуючи від людини творчого мислення . Бути ходячою енциклопедією
нікому не заборонено, але робити це необов'язково, оскільки будь-яка
інформація, що цікавить нас може бути отримана за досить короткий термін
завдяки комп'ютеру. Від людини все більше очікується зовсім інше, а саме -
вміння придумувати і створювати. Ми повинні вчити креативності точно так само, як і
читання, математики та інших предметів. Психологи вважають , що для розвитку творчого потенціалу учнів необхідно
використовувати певні принципи:
- бути
прикладом для наслідування;
- заохочувати
сумніви, що виникають по відношенню до загальноприйнятих припущень ;
- дозволяти
робити помилки;
-
заохочувати розумний ризик;
- давати учням змогу демонструвати свої творчі здібності;
-
заохочувати вміння знаходити, формулювати та ігнорувати проблему;
-
заохочувати і винагороджувати творчі ідеї та результати творчої діяльності;
- надавати
час для творчого мислення;
-
заохочувати терпимість до невизначеності та незрозумілості;
-
підготувати до перешкодам, що зустрічаються на шляху творчої особистості; - стимулювати
подальший розвиток;
- знайти
відповідність між творчою особистістю і середовищем.
Необхідно
зазначити, що розвиток творчих і винахідливих здібностей багаторазово збільшує
ефективність уроку, створює умови для розкриття особистості учнів, розвиває їх
в інтелектуальному плані. Ось прості прийоми, які я використовую у своїй
педагогічній діяльності:
1 - творча
робота з віршами, пісеньками , а саме,
їх виконання ролей. Приклад: клас хором співає куплет: What is your name, what is your name, now tell me
please, what is your name? Учень: My name
is Janet, my name is Janet, my name is Janet, that's my name і т. д.
2 - творчий
підхід до діалогів. Один і той же діалог можна розіграти по-різному. Ідеї і
ролі можна підказати дітям, часто
вони самі придумують оригінальні варіанти.
Найпростіший діалог:
- Excuse me
-Yes
- Can you tell me the time, please?
- Certainly, it's 4 o'clock
- Thanks
- Not at all
1- варіант:
-дві школярки поспішають в школу, біжать, стикаються, вимовляють діалог,
дивляться на годинник і розбігаються.
2- варіант:
-Хлопчик знайомиться з дівчинкою, звучить діалог. Хлопчик дарує квітку і вони
йдуть разом.
3- варіант
: - Лікар - пацієнт . Рекомендації
щодо здорового харчування.
4- варіант:
- Розмова двох ділових людей по телефону.
Для сильних
учнів завдання: розширити діалог, додавши 5-6 своїх реплік.
Для цього на дошці є шаблони , а діти
відповідно складають свої власні діалоги.
Крім цього намагаюся створити на уроці веселу та грайливу атмосферу.
Практикую такий вид роботи як аудіювання у вигляді пісні чи відео . Потім
робота у групах ( за і проти) : здорова і шкідлива їжа; улюблений шкільний предмет ; професії.
Практикую такий вид роботи як складання загадок англ. мовою .
Творчий потенціал учнів також виражається у тому , щоб діти створювали щось власними руками ( рецепти страв
та готові страви; вітальні листівки ; розклад уроків ; родинне дерево )
- Великі можливості для розвитку творчого потенціалу учнів має і проектна
робота, коли учні представляють результати своєї дослідницької діяльності у
вигляді постерів, доповідей, альбомів, стінгазет, колажів, презентацій
6 - Нестандартні уроки: урок -
концерт, проводиться зазвичай в кінці року, на якому демонструється знання
вивчених за рік пісеньок та віршів. Для ведення концерту вибираємо двох активних учнів, які самостійно
складають сценарій, придумують репліки по ходу концерту, тобто виконують роль
конферансьє. Вони ж готують призи для учасників. Потім, урок -
подорож у країну знань по різних станціях: «Фонетична», «Лексична», «Граматична»,
«Читацька», «Фізкультурна», «Музична». Цей урок проводиться у вигляді змагання
між двома командами 5 класу, як підсумковий урок року. Діти самі придумують
назви команд, малюють емблеми. Це є висока мотивація учнів до вивчення іноземної
мови.
7 - Використання
творчих завдань на уроці:
- придумати
іншу кінцівку розповіді (сумну чи веселу);
- придумати
і написати розповідь по серії картинок;
- зробити
малюнок з прочитаного;
- пізнати
свої корені, намалювати генеалогічне дерево, зробити повідомлення (тема «Родина»);
- розіграти діалог між персонажами
тексту;
- скласти рецепт улюбленої страви і
дати йому рекламу( тема «Їжа»);
- зробити поетичний переклад вірша на
українську мову .
Комментариев нет:
Отправить комментарий